Медіаграмотність, медіакомпетентність та медіакультура педагога

Медіакомпетентність учителя сучасної школи.

   Перехід до інформаційного суспільства є однією з загальних тенденцій світового розвитку. У зв’язку з цим Рада Європи до числа найбільш значущих для людини компетенцій віднесла компетенції, пов’язані з її життям в інформаційному суспільстві, і включила до їх переліку володіння новими технологіями пошуку й обробки інформації, розуміння доцільності їхнього застосування, здатність критичного ставлення до розповсюджуваної каналами ЗМІ інформації, уміння захищатися від негативних впливів мас-медіа. Завдяки широкому поширенню засобів масової інформації учні постійно знаходяться під впливом безлічі інформаційних потоків. Як правило, ні батьками, ні вчителями не контролюється, практично не прогнозується і не враховується дія інформації на школяра. Саме тому медіаосвіта вчителя як складова його методичної підготовки є актуальною і потребує найшвидшого розв’язання.

    Застосування мас-медіа у педагогічній діяльності ґрунтується на спеціальних знаннях і вміннях, зміст яких пов’язаний з основними базовими поняттями медіадидактики (мас-медіа, медіазасоби, медіаосвіта, медіасередовище, медіаграмотність, медіакомпетентність, методи і форми медіаосвіти, методика медіаосвіти) і орієнтований на показники готовності вчителя і 97 учня до роботи з мас-медіа. Необхідними умовами формування медіакомпетентності вчителя є наявність фундаментальної підготовки з інформатики, без якої неможлива експлуатація засобів ІКТ і реалізація їхнього потенціалу в освітніх цілях, а також знань із психолого-педагогічних наук, засвоєння яких необхідне для ефективного здійснення всіх функцій, пов’язаних із використанням засобів мас-медіа в навчальному процесі.

      На шляху до формування професійної компетентності виділяють кілька напрямків підвищення професійної майстерності вчителя загальноосвітньої школи: безперервно здійснювати теоретичний пошук у сфері ІКТ; освоювати і ефективно застосовувати наявні методи медіаосвіти; брати участь у розробці нових методик навчання шкільної молоді культури споживання інформації та орієнтування в інформаційному просторі, спрямованих на розвиток самостійного критичного мислення щодо засобів масової інформації; мати беззаперечні лідерські якості (відповідальність, ініціативність, високий рівень розумового та творчого інтелекту, харизматичність), завдяки яким, медіапедагог здатен надихнути на пізнання.        Наявність цих умінь свідчитиме про рівень сформованості медіакомпетентності вчителя, яку розуміють як здатність педагога вирішувати професійні завдання з використанням масмедіа та ІКТ, а саме: здійснювати збірку, обробку, передачу й зберігання інформаційного ресурсу, продукування інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення; оцінювати й реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і наявних у мережі Інтернет інформаційних освітніх ресурсів; організовувати інформаційну взаємодію між учасниками навчального процесу й інтерактивним засобом, що функціонують у межах ІКТ; створювати й використовувати психолого-педагогічні тесту вальні методики, що діагностують, контролюють і оцінюють рівень знань тих, кого навчають, їх просування в навчанні. Медіаосвіту вчителя можна розглядати як ресурс, що спроможний забезпечити підвищення ефективності навчання учнів. Сучасні електронні медіа і відповідні їм медіапродукти реалізують комплекс функцій і впливів на аудиторію.

Медіаграмотність педагога як вимога сучасного інформаційного суспільства.

    Новий етап розвитку інформаційного суспільства вимагає від освітньої сфери підготовки інформаційно грамотного спеціаліста, готового до повноцінної взаємодії з сучасною медіасистемою. Тому однією з ключових компетентностей, необхідних сучасному педагогу для ефективного функціонування в інформаційному середовищі, є медіаграмотність, що визначається як здатність адекватно взаємодіяти з потоками медіаінформації в глобальному інформаційному просторі: здійснювати пошук, аналізувати, критично оцінювати і створювати власні медіапродукти, поширювати їх за допомогою різних засобів масової комунікації. У цих умовах актуалізується потреба у підготовці критично мислячих медіаграмотних фахівців, здатних ефективно використовувати медіасередовище для розв’язання різного роду професійних, суспільних та особистих завдань.

   Згідно з Концепцією впровадження медіаосвіти в Україні, процес формування медіаграмотності фахівців має базуватися на наступних принципах:

1.Особистісний підхід (урахування вікових, індивідуальних та соціальнопсихологічних особливостей, наявних медіауподобань і рівня сформованості медіакультури особистості та її найближчого соціального оточення).

 2. Перманентне оновлення змісту (використання актуальних інформаційних прецедентів, поточних новин, сучасних комплексних медіафеноменів, популярних у молодіжному середовищі).

3. Орієнтація на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (формування спільних інформаційних ресурсів, полегшення комунікації та координації в середовищі взаємодії учасників медіаосвітнього руху). 99

4. Пошанування національних традицій (орієнтація на культурні традиції народу, національну специфіку медіапотреб її суб’єктів).

5. Пріоритет морально-етичних цінностей (утвердження загальнолюдських цінностей, зокрема, ціннісного ставлення особи до людей, суспільства, природи, мистецтва, праці та самої себе).                                                               

 6. Громадянська спрямованість (опора на потенціал громадських об’єднань і асоціацій, узгодження зусиль із розвитком інших громадських рухів).

 7. Естетична наснаженість (естетичне виховання засобами образотворчого мистецтва, музики, художньої літератури, кіно, фольклорних практик).

 8. Продуктивна мотивація (творче сприймання медіа і розвиток здатності того, хто вчиться, створювати власну медіапродукцію).

     Зазначимо, що медіаграмотність сучасного вчителя передбачає знання закономірностей сприйняття й розуміння інформації, психологічних аспектів впливу медіа на спосіб життя, стосунки та цінності особистості; використання ключових концепцій медіаосвіти для аналізу медіатекстів; формування вмінь і навичок пошуку інформації, інтерпретації та критичного аналізу медіатекстів; створення власних медіатекстів, адекватних завданням і умовам комунікації.

      Медіаграмотність спрямована на забезпечення професійно-педагогічної комунікації вчителя, формування навичок роботи з комп’ютерними мережами, зокрема, з Інтернетом, електронними банками інформації. Таким чином, формування медіаграмотності педагога – нагальна потреба часу, вимога сьогодення. Поділяючи думки вчених стосовно медіаосвіти та медіаграмотності, вважаємо за потрібне розробляти та впроваджувати систему спеціальних навчань, семінарів, тренінгів, майстер-класів медіаосвітньої тематики, які б сприяли підвищенню медіаграмотності педагога, особливо в сучасних непростих інформаційних умовах.